Історія школи

Наше мальовниче село Новомар’ївка знаходиться на 18 км на північ від районного центру і простягається понад річкою Комишоватою на 8 км.

В 60-70 роках при Новомар’ївській сільській раді існувало 3 школи: восьмирічні – Обухівська та Новомар’ївська та початкова, що знахо­дилася в центрі села Новомар’ївки.

 

Діти ходили в школу в 4-8 класи з центра села в Обухівку або в Новомар’ївку; відстань між цими школами була 9-10 км. Обухівська школа була побудована в 1965 р. і була «новою». А от Новомар’ївcька восьмирічка була побудована ще в 1924 році; кла­си були малими, темними, приміщення стали непридатними для навчання.

  

 

Обласні представники поїхали, а новий директор школи Малий Володимир Денисович залишився сам на сам з проблемами. Він знову пише в ті ж інстанції, але марно. Тоді 27 травня 1973 року він пише листа в ЦК КП України, повідомляючи, що були складені акти про аварійний стан школи, і просить вивчити питання про будівництво нового приміщення. В травні 1973 року знову приїздить комісія в складі інженера облвно Власенко O. С., інспектора райвно Захарової Р. В., директора школи Малого В. Д., голови колгоспу Волика О. О., голови сільської Ради Бірюкова В. Н. Вони постановили, що школа знаходиться в дуже поганому стані, заняття в приміщеннях проводити не можна. Облвно вимагає прийняти самі конкретні міри, перевести школу в інше приміщення.

 

До проблеми підключаються батьки і починають бити на сполох. Вони пишуть листи в Міністерство освіти СРСР, в редакцію газети «Правда». В червні районна рада депутатів ставить педколектив перед фактом, що грошей на будівництво школи немає і передає під приміщення школи Людмилівське відділення «Сільгосптехніка».

Подібний лист приходить із обкому КП України, в ньому обіцяють почати будівництво школи в 1974 році.

Відділ народної освіти Миколаївської області, Рада депутатів повідомила, що школу почнуть будувати на кошти колгоспу ім. Куйбишева.

Завідуючий миколаївським облвно Рубан-Задольський просить директора 2 рази на місяць письмово інформувати його про хід будівництва. І Володимир Денисович сповіщає його. Так 17 трав­ня 1976 року він пише: «В настоящее время возведены стены, установлена и покрыта крыша, к концу подходит установка рам и дверей, монтируется электропроводка, производится штукатурка, планируется грунт для настила полов. Отопление не монтирует­ся из-за отсутствия труб. Темп работ очень медленный из-за отсутствия материалов, которые не подвозятся вовремя по причине нехватки транспорта».

Так як школа була побудована в центрі села, а дороги з твердим покриттям до неї не було, Малий В. Д. пише листа Голові Президіуму Верховної Ради СРСР Підгірному М. В. з проханням почати будівництво дороги по селі Новомар’ївка. Йому відповів голова Миколаївського обласного управління будівництва й експлуатації автомобільних шляхів Мунтян А. І.: «Миколаївське управління будівництва й експлуатації автомо­більних шляхів повідомляє, що в 11 п'ятирічці буде здійснюва­тись будівництво дороги з прямим покриттям довжиною 3 км в селі Новомар’ївка. Раніше виділити кошти і почати будівництво немає змоги».

Школа мала відкрити свої двері 1 вересня, а дороги були грунтові і підвіз у весняно-осінній період був дуже проблематичним. Вже коли школу прийняли, аж в 1979 році вирішилось питання підвозу. Батьки Новомар’ївки та Широкого, дітям яких було до школи 5-7 км, пишуть листи В. В. Щербицькому з проханням надати військовий автомобіль «всюдихід» для підвозу дітей. І це допомогло. А в 1980 році розпочалось будів­ництво асфальтової дороги.


 

Отже, нова школа прийняла своїх учнів 1 вересня 1977 року. В ній злились 3 колективи вчителів. Педагогічний колектив був у такому складі: Нікулін О. А. – директор школи, вчитель фізики; Панченко В. С. – завуч, вчитель російської мови та літератури; Благорозумна А. М. – вчитель математики; Благорозумний І. А. – вчитель хімії, біології й географії; Ковтуненко О. В. – вчитель математики, фізики; Цуман Г. П. – вчитель української мови та літератури; Нікуліна Т. М. – вчитель російської мови та літератури; Ткаченко Н. І. – вчитель історії; Жулай Г. А. – вчитель історії; Жулай Н. К. – вихователь; Кривенко Є. Ф. – вчитель початкових класів; Козоброд М. М. – вчитель початкових класів; Бишова Д. Ф. – вчитель початкових класів; Рубановська В. П. – вихователь; Терещенко Г. Ф. – вожата; Кривошеєв А. П. – вчитель музики; Малий В. Д. – вчитель математики; Кравець A. M. – вчитель праці і фізкультури; Біла В. М. – вчитель англ. мови.

                                   

Дітей, які вперше прийшли в 1 клас було 16 чоловік. Зате восьмикласників – 34. Саме на них впав весь тягар по закінченню ремонтів в новій школі. Діти з двох різних шкіл швидко подружилися, були дуже спортивним класом. Прибивали дошки, допомагали вчителю фізкультури Кравцю А. М. ставити баскетбольні щити, робити розмітку волейбольного, футбольного, гандбольних полів, бігових доріжок тощо. В 1988 році школа стала середньою, Гребенюк Н. стала першою «золотою» медалісткою. Тепер батьки спокійно віддавали дітей в школу, не піклуючись, що з 14-15 років вони будуть поневірятися по чужих містах і селах.

Сьогодні Новомар’ївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів обслуговує територію Новомар’ївської сільської ради (села Обухівка та Новомар’ївка) та Григорівської сільської ради (с. Щорса). Але з 2000 року в школу за бажанням батьків ходять діти з сіл Григорівка, Антонівка, ст. Людмилівка та с. Михайло-Жуково. У 2003-2005 рр школу відвідували діти з села Кам’яно-Костувате. Починаючи з 1999 року середня наповненість класів у школі – 22 учні. На сьогоднішній день, враховуючи демографічну ситуацію, наповненість класів знизилась до 18, кількість учнів у школі – 198. Вчителів – 22, з них вищої категорії – 4, І категорії – 5 , ІІ категорії – 1, спеціалістів – 11.

У 2009 році школа зайняла І місце у загальному рейтингу шкіл району. На сьогоднішній день школа є освітнім округом з біо-технологічним профілем навчання та системною допрофільною підготовкою.